Скелеватсько магнетитове родовище залізистих кварцитів, що є сировинною базою ПівдГЗК, розташовано на правому березі р. Інгулець, в 11-12 км на південь м. Кривого Рога Дніпропетровської області України.

Кар’єр ПівдГЗК з’єднаний залізною дорогою зі станціями Кривий Ріг і Шмаково. Жиле поселення з’єднане з містом асфальтованою дорогою і трамвайною колією.

Поверхня родовища представлена рівнинним степом з значним уклоном на південь і на схід до р. Інгулець, що являється самою крупною водною артерією Криворізького басейна.

Клімат Криворіжжя – континентальний. Середньорічна температура повітря +8,2⁰. Зима короткоминуча, з частою відлигою. Максимальна глибина промерзання грунту 0,58-0,64 м. Середньорічна кількість опадів – 400-500 мм. В районі панують східні, північно-східні і північні вітри, швидкість яких досягає 5-10 м/сек. Іноді вони переходять в ураганні зі швидкістю 20,4м/сек..

Родовище Скелеватсько магнетитове приурочено до замикання Западно-Інгулецької мульди і представляє собою асиметричну синклінальну складину з падінням західного крила на схід під кутом 60-80⁰, східного крила на захід – під кутом 40-60⁰, зануренням 18-20⁰.

Залізисті кварцити і вміщуючі їх породи родовища характеризується інтенсивною складчатістю більш високих порядків.

На родовищі спостерігаються тектонічні порушення – Тарапаковське в західній частині і Єкатерининське в центральній частині. Падіння розломів західне під кутом 63-70⁰.

Наявні крупні тектонічні порушення, що обумовило різку розбіжність структур східного і західного крила синклінальної складки, наявність зон брекчировання , ділянок масивної структури і зон складних структурних блоків, примикаючих до тектонічних порушень.

Східна частина родовища характеризується наявністю мілких ізоклінальних складок і відмічена збільшеною тріщинуватістю порід. В західному крилі спостерігається тонка мікроскладчатість на фоні крупних обломків структур, значна монолітність роговиків, інтенсивно окварцованих.

Родовище Скелеватських магнетитових роговиків знаходиться в південній частині замикання Основної Криворізької синкліналі.

В геологічній будові приймають участь породи Скелеватської і Саксаганської світи, криворізької серії порід а також третинні та четвертинні відкладення.

Скелеватська світа представлена аркозами, філітами та тальковими сланцями.

Саксаганська світа представлена 5-ма залізистими та 5-ма сланцевими горизонтами, які взаємно перетинаються один з одним.

Кар’єром ПівдГЗК розкриті четвертий сланцевий горизонт / PRI sx /, четвертий залізистий/ PRI sx /, п’ятий сланцевий, п’ятий і шостий залізистий горизонт/ PRI sx /.